— Ну що, дочекалися! — Ігор ввалився до квартири, розмахуючи портфелем, ніби це був переможний прапор. — Завтра рада директорів. Питання майже вирішене. Марина підвела на нього очі від ноутбука. Вона не стала уточнювати, про яке саме питання йдеться. Останні…

Андрій поспішав. Але це звичайна справа. Він вічно кудись поспішав, вічно спізнювався, вічно обіцяв собі почати планувати час нормально. Але сьогодні особливо не можна було спізнитися – Олена чекала в ресторані, і вона ненавиділа чекати. Зупинка. Автобус ось-ось мав під’їхати.…

Андрій зайшов у квітковий магазин, щоб купити червоні троянди для його коханої Насті. У неї сьогодні день народження. Міг би бути… … Два щасливих роки сімейного життя, і три роки як він удівець. Спочатку жив як у тумані. Робота, дім,…

Те, що Ліза зовсім не та, за кого вона себе видає, Поліна Василівна зрозуміла відразу. Ні її мила скромна сукня в квіточку, ні коса нижче пояса, ні окуляри в оправі не змогли її переконати в зворотному. Було в дівчині щось…

На селі справляли гучне весілля. Всі від душі веселилися, аж гай шумів! Молодятка так націлувалися, що аж губи червоніли, наче маки, — стільки їм щастя бажали! Гостей зібралося чоловік із сто п’ятдесят, тож за столами не всі й помістилися. Плакали…

— Мамо… Я сьогодні бачила Євгена. У кафе, з іншою жінкою. Вони… — Марина запнулася, намагаючись підібрати слова. — Були занадто близькі. Це була не ділова зустріч. Він її цілував. Любов Сергіївна завмерла, немов не почула сказаного. Вона повільно повернула…

Я відчинила двері й побачила кур’єра. Точніше, думала, що то він. — У мене доставка до дверей, — прохрипіла я в слухавку кілька хвилин тому. — Підніміться, будь ласка. Голова просто розколювалася. Кашель не давав нормально вдихнути. Я взяла лікарняний…

Наталія Петрівна увірвалася до квартири без стуку, як завжди. Навіть не подзвонила – просто відчинила двері своїм ключем, який колись випросила «про всяк випадок». Цей випадок настав рівно о дев’ятій ранку в неділю. – Поліно! Ти вдома? – голос свекрухи…

У п’ятницю перед обідом у бухгалтерію зайшла усміхнена Римма Олексіївна. – Дівчатка, все – наказ підписаний, з понеділка я на пенсії, – сказала вона. – Вітаємо, – в один голос відгукнулися чотири жінки різного віку. – А в мене для…

Я стояла перед дзеркалом у ванній, в руці тремтіла туш. Востаннє я так старанно фарбувалася сім років тому, перед тим нещасливим корпоративом, де познайомилася з Максимом. Він пішов через рік після появи сина, благородно залишивши нам квартиру. Моя рука потягнулася…