І ось тепер, коли батька не стало, треба тепер їм щось вирішувати з матір’ю. Світлана точно не візьме матір до себе. У неї чоловік бізнесмен, удома часто бувають гості, а вона сама не вилазить із салонів, щоб відповідати статусу чоловіка. Він теж не може взяти матір до себе. Людочка йому виказуватиме щодня.

І ось тепер, коли батька не стало, треба тепер їм щось вирішувати з матір’ю. Світлана точно не візьме матір до себе. У неї чоловік бізнесмен, удома часто бувають гості, а вона сама не вилазить із салонів, щоб відповідати статусу чоловіка. Він теж не може взяти матір до себе. Людочка йому виказуватиме щодня.

Надія Петрівна більше години кликала свого чоловіка Сергія. В глибині душі вона розуміла, що трапилося щось погане, але серце все продовжувало сподіватися, що Бог все-таки змилостивиться над нею і її Сергійко проживе ще довге життя… Вона вже кілька років була…

Read More
– Це вона, дружина Тамариного коханця, – почула Надія, пройшовши в кінець салону автобуса і вмостившись за двома дівчатами, що поглядали на неї, як тільки вона зайшла в автобус і тепер голосно шепотілися. Надя зіщулилася, не стільки від холоду, а й від почутих слів. Покрутила головою – поряд нікого більше не було. Але ж не про неї, напевно, йшлося?! Друга дівчина зупинила балакучу. – Чого галасуєш? – прошепотіла вона тихіше. – Почує ж! – Ой, думаєш, вона не знає, з ким живе? – не вгавалася подруга. – Не дивно, що від такої мужик гуляє. Ніяка!

– Це вона, дружина Тамариного коханця, – почула Надія, пройшовши в кінець салону автобуса і вмостившись за двома дівчатами, що поглядали на неї, як тільки вона зайшла в автобус і тепер голосно шепотілися. Надя зіщулилася, не стільки від холоду, а й від почутих слів. Покрутила головою – поряд нікого більше не було. Але ж не про неї, напевно, йшлося?! Друга дівчина зупинила балакучу. – Чого галасуєш? – прошепотіла вона тихіше. – Почує ж! – Ой, думаєш, вона не знає, з ким живе? – не вгавалася подруга. – Не дивно, що від такої мужик гуляє. Ніяка!

– Це вона, дружина Тамариного коханця, – почула Надія, пройшовши в кінець салону автобуса і вмостившись за двома дівчатами, що поглядали на неї, як тільки вона зайшла в автобус і тепер голосно шепотілися. Надя зіщулилася, не стільки від холоду, а…

Read More
— Ігорю, а де мені сісти? — тихо запитала я. Він нарешті подивився в мій бік, і я побачила в його очах роздратування. — Не знаю, розберися сама. Бачиш, усі зайняті розмовою. Хтось із гостей хіхікнув. Я відчула, як кров прилила до щік. Дванадцять років шлюбу, дванадцять років я терпіла зневагу Я стояла у дверях банкетного залу з букетом білих троянд у руках і не могла повірити своїм очам. За довгим столом, прикрашеним золотистими скатертинами та кришталевими келихами, сиділи всі родичі Ігоря. Усі, крім мене. Для мене не знайшлося місця. — Олено, ти чого стоїш? Проходь! — крикнув чоловік, не відриваючись від розмови з двоюрідним братом.

— Ігорю, а де мені сісти? — тихо запитала я. Він нарешті подивився в мій бік, і я побачила в його очах роздратування. — Не знаю, розберися сама. Бачиш, усі зайняті розмовою. Хтось із гостей хіхікнув. Я відчула, як кров прилила до щік. Дванадцять років шлюбу, дванадцять років я терпіла зневагу Я стояла у дверях банкетного залу з букетом білих троянд у руках і не могла повірити своїм очам. За довгим столом, прикрашеним золотистими скатертинами та кришталевими келихами, сиділи всі родичі Ігоря. Усі, крім мене. Для мене не знайшлося місця. — Олено, ти чого стоїш? Проходь! — крикнув чоловік, не відриваючись від розмови з двоюрідним братом.

— Ігорю, а де мені сісти? — тихо запитала я. Він нарешті подивився в мій бік, і я побачила в його очах роздратування. — Не знаю, розберися сама. Бачиш, усі зайняті розмовою. Хтось із гостей хіхікнув. Я відчула, як кров…

Read More
Bійcькові здaютьcя в полон! Тepмінові новини з фpонтy

Bійcькові здaютьcя в полон! Тepмінові новини з фpонтy

Oпepaція Cил обоpони Укpaїни в Kyп’янcьcькy Xapківcької облacті тpивaє. Bійcькові поcтyпово пpоcyвaютьcя впepeд і пpaцюють нaд повною зaчиcткою міcтa від pоcійcькиx підpозділів. Зaчиcткa Kyп’янcькa щe нe зaвepшeнa Пpо пepeбіг опepaції pозповів peчник опepaтивно-cтpaтeгічного yгpyповaння війcьк «Дніпpо» Bіктоp Тpeгyбов. Його cловa…

Read More
Останній виступ Гіги… І за кілька хвилин після сцени його забрала швидка! Глядачі лише тепер помітили деталь, яка, за словами очевидців, стала фатальною

Останній виступ Гіги… І за кілька хвилин після сцени його забрала швидка! Глядачі лише тепер помітили деталь, яка, за словами очевидців, стала фатальною

Народний артист України Степан Гіга потрапив до лікарні напередодні великого туру та концерту в київському Палаці спорту. Співак хотів одужати та виступити для своїх прихильників. Про це у коментарі РБК-Україна розповів турменеджер Гіги Роман Слобода, передає 24 Канал. Він поділився, що Степан Петрович…

Read More
-Відчепися ти від мене! Я одружуватися з тобою не обіцяв! І взагалі я й знати не знаю, чия це дитина. А може, не моя зовсім?

-Відчепися ти від мене! Я одружуватися з тобою не обіцяв! І взагалі я й знати не знаю, чия це дитина. А може, не моя зовсім?

-Відчепися ти від мене! Я одружуватися з тобою не обіцяв! І взагалі я й знати не знаю, чия це дитина. А може, не моя зовсім? Тому, вперед і з піснею, а я мабуть поїду собі, – говорив Віктор Валентині збираючи…

Read More
Мати метушилася на кухні, вона смажила, парила, пекла і при цьому щось терла, протирала пил, крутилась. Юля тихо увійшла, поставила портфель, сіла на стілець. – О, Юлька, привіт, вчасно ти, давай, переодягайся, донько, треба допомагати. – Щось живіт болить, мамо. – Чого він у тебе болить?

Мати метушилася на кухні, вона смажила, парила, пекла і при цьому щось терла, протирала пил, крутилась. Юля тихо увійшла, поставила портфель, сіла на стілець. – О, Юлька, привіт, вчасно ти, давай, переодягайся, донько, треба допомагати. – Щось живіт болить, мамо. – Чого він у тебе болить?

Мати метушилася на кухні: вона смажила, парила, пекла і при цьому щось терла, витирала пил, все літало в її руках. Юля тихенько увійшла, поставила портфель і сіла на стілець. — О, Юлько, привіт, вчасно ти, давай, переодягайся, доню, треба допомагати….

Read More
– Настя, я тебе запрошою до себе на весілля! – весело сказала Катя, зустрівши свою найкращу подругу. – Невже Андрій зробив тобі пропозицію?! – раділа за Катю Настя. – Так! І вже давно, просто ми вирішили нікому не говорити, поки все не організуємо, – пояснила Катя. – Як же я рада за тебе! Ну хоч в тебе на весіллі зустріну всіх наших, ато ніяк не виберуся додому, – тараторила Настя. Але Настя навіть здогадатися не могла, чим закінчиться весілля її найкращої подруги…

– Настя, я тебе запрошою до себе на весілля! – весело сказала Катя, зустрівши свою найкращу подругу. – Невже Андрій зробив тобі пропозицію?! – раділа за Катю Настя. – Так! І вже давно, просто ми вирішили нікому не говорити, поки все не організуємо, – пояснила Катя. – Як же я рада за тебе! Ну хоч в тебе на весіллі зустріну всіх наших, ато ніяк не виберуся додому, – тараторила Настя. Але Настя навіть здогадатися не могла, чим закінчиться весілля її найкращої подруги…

– Настя, я тебе запрошою до себе на весілля! – весело сказала Катя, зустрівши свою найкращу подругу. – Невже Андрій зробив тобі пропозицію?! – раділа за Катю Настя. – Так! І вже давно, просто ми вирішили нікому не говорити, поки…

Read More
– Я твій чоловік, тож маю право говорити, а ти мусиш мене слухати! – почав було Костя, але я його перервала. – Ти колишній чоловік! І ти більше не маєш жодного права ні на що! – Суворо сказала я. Він трохи зніяковів, і напускної впевненості в ньому поменшало. – Слухай, – пробурчав він, – та я ж… Та ми ж з тобою… – Костику, – сказала я йому так ласкаво, що аж самій нудно стало, – а пам’ятаєш, як ти мені пів року тому пояснював, що я, як старі стоптані капці? – Ну… Було діло. Але я ж не те мав на увазі.

– Я твій чоловік, тож маю право говорити, а ти мусиш мене слухати! – почав було Костя, але я його перервала. – Ти колишній чоловік! І ти більше не маєш жодного права ні на що! – Суворо сказала я. Він трохи зніяковів, і напускної впевненості в ньому поменшало. – Слухай, – пробурчав він, – та я ж… Та ми ж з тобою… – Костику, – сказала я йому так ласкаво, що аж самій нудно стало, – а пам’ятаєш, як ти мені пів року тому пояснював, що я, як старі стоптані капці? – Ну… Було діло. Але я ж не те мав на увазі.

– Я твій чоловік, тож маю право говорити, а ти мусиш мене слухати! – почав було Костя, але я його перервала. – Ти колишній чоловік! І ти більше не маєш жодного права ні на що! – Суворо сказала я. Він…

Read More
– Куди це я маю переїхати? – здивувався колишній чоловік. – Назад до мами – на свої законні метри! – пояснила Зоя. – У тебе там скільки? Одна чверть? От і їдь! Якщо ти почав на чужій площі качати права, то я змушена вжити заходів у відповідь! …Зоя Федорівна, вродлива сорокарічна жінка, закохалася. І не тільки закохалася, а розлучилася з чоловіком і переїхала до коханої людини. Плід їхнього кохання – дев’ятнадцятирічний син Федір залишився жити з татом, бо хлопчику потрібен батько!

– Куди це я маю переїхати? – здивувався колишній чоловік. – Назад до мами – на свої законні метри! – пояснила Зоя. – У тебе там скільки? Одна чверть? От і їдь! Якщо ти почав на чужій площі качати права, то я змушена вжити заходів у відповідь! …Зоя Федорівна, вродлива сорокарічна жінка, закохалася. І не тільки закохалася, а розлучилася з чоловіком і переїхала до коханої людини. Плід їхнього кохання – дев’ятнадцятирічний син Федір залишився жити з татом, бо хлопчику потрібен батько!

– Куди це я маю переїхати? – здивувався колишній чоловік. – Назад до мами – на свої законні метри! – пояснила Зоя. – У тебе там скільки? Одна чверть? От і їдь! Якщо ти почав на чужій площі качати права,…

Read More