Я ніколи не думала, що буду змушена виховувати онука одна, без будь-чиєї допомоги. Мій син настільки не любить свою дитину, що навіть бачитися з ним не хоче. Причина полягає в тому, що під час пологів померла його улюблена жінка. Батьки невістки відмовилися від спілкування з малюком, так і мій Ігор його уникає. Річ у тім, син нагадує йому про втрату. Найприкріше в цій ситуації те, що зривається він на мені. Він вважає мене зрадником, адже я не віддала дитину в дитбудинок. Я розумію, що синові зараз важко, але руйнувати долю маленької дитини, яка ні в чому не винна, я не буду. Змушена сама все тягнути, адже перебувати онукові наодинці з його рідним батьком – небезпечно.
Я ніколи не думала, що буду змушена виховувати онука одна, без будь-чиєї допомоги. Мій син настільки не любить свою дитину, що навіть бачитися з ним не хоче. Причина полягає в тому, що під час пологів померла його улюблена жінка. Батьки…
Read More
Моя донька пішла на новосілля до своєї подруги, яка з чоловіком придбала квартиру. Вони зробили наворочений ремонт і обставили новими, шикарними меблями та технікою. Молоді люди, втішені такою значущою подією, накрили чудовий стіл, який ломився від усіляких страв, делікатесів та шампанського. Гості піднімали тости, співали, спілкувалися одне з одним. Свято вдавалося. Усі хвалили господиню та її кулінарні здібності. Їй звичайно ж подобалася похвала друзів і вона всім розповідала, як кілька днів тинялася простором інтернету, вишукуючи цікаві страви, і стояла біля плити, готуючи. Скільки зусиль їй знадобилося, щоби накрити цей стіл. Але раптом чоловік обірвав її…
Моя донька пішла на новосілля до своєї подруги, яка з чоловіком придбала квартиру. Вони зробили наворочений ремонт і обставили новими, шикарними меблями та техні кою. Молоді люди, втішені такою значущою подією, накрили чудовий стіл, який ломився від усіляких страв, делікатесів…
Read More
«Не звертайте уваги, через годину прийде в себе. Це наші п’яті двійнята і знову дівчинки. Він дуже хотів хоча б одного хлопчика, але не судилося, ось і засмутився. Але він обожнює дочок, так що все буде добре ». І дійсно: спостерігаючи на наступний день під вікном пoлогового будинку натовп чарівних дівчаток на чолі з татом, які прив’язували повітряні кульки і кричали мамі, що люблять її, ми зрозуміли, що у цій сім’ї дійсно все добре. Але тата шкода.
Аню поклали в пoлоговий будинок задовго до пoлогів: вагітність на останніх термінах протікала вaжко, і лikapi pизикувати не хотіли, до того ж до появи на світло готувався не один малюк, а відразу двоє. Майбутній матусі пропонували плановий кеcapів розтин, але…
Read More
— Мамо, ми тобі Дашку привели, вона на вулиці залишилася погуляти, дивись за нею! – син, Віктор, зателефонував Лідії Миколаївні. – Ми з дружиною на ювілей запрошені. — А як же Даша? Їй у садок завтра! – сполошилася Лідія Миколаївна. – Та й я збиралася до подруги на дачу з’їздити. Домовилися вже з нею. — Мамо, ну ти що, справді?! Нам через твою примху на ювілей не йти? Ми вже подарунок купили. А Дашку можна не водити в садок. Посидьте з нею вдома, мультики подивіться, – син нервово постукував по корпусу телефону. – Хоча який садок?! Завтра ж субота! Що ти мене з пантелику збиваєш! Точно! Ми в неділю її заберемо! Усе, давай! Не встигла мати сказати, що в неділю вона зустрічається з приятелькою, як син кинув слухавку.
— Мамо, ми тобі Дашку привели, вона на вулиці залишилася погуляти, дивись за нею! – син, Віктор, зателефонував Лідії Миколаївні. – Ми з дружиною на ювілей запрошені. — А як же Даша? Їй у садок завтра! – сполошилася Лідія Миколаївна….
Read More
Обідня перерва тривала рівно годину. Віра неквапливо з’їла принесений з дому легкий салат з овочів і невеликий шматочок піци з сиром, що купила на роботу. У гуртку остигав терпкий, ароматний «американо» з корицею. Віра зробила перший ковток, заплющивши очі від задоволення. Все-таки, кава – найкраще, що тільки могли придумати люди! Працювала Віра водієм тролейбуса. Непроста робота, зате прибуткова – зарплата в неї була гарна. Щоправда, працювати, як кажуть, доводилося за чотирьох: вона майже завжди брала «розривні» зміни. Можливо, якби не були так потрібні гроші, Віра і не стала б «ломовим конем», але ж іпотека сама за себе не заплатить. – Добре хоч, що дітей немає, – ділилася вона з подругою та колегою Машею. – А то не знаю, як би я встигала.
Обідня перерва тривала рівно годину. Віра неквапливо з’їла принесений з дому легкий салат з овочів і невеликий шматочок піци з сиром, що купила на роботу. У гуртку остигав терпкий, ароматний «американо» з корицею. Віра зробила перший ковток, заплющивши очі від…
Read More
– Та кому ти потрібна! – Сергій розсміявся. – Знайшлася красуня! Ні, ну дійсно, Людо, адже ти стала далеко не красунею, та поповніла! Плюс до всього ти розумієш, що наявність у тебе двох дітей теж не йде тобі на користь? Так що сиди, Людо, і не рипайся! Бач, яка! Гульнув чоловік і що? Чому чоловік гуляє, га? От скажи мені, Людо? Мовчиш? Мовчиш бо знаєш, що сама у всьому винна! Стежити за собою треба було, Людо! І за чоловіком! Так щоб його на ліво не тягнуло. Зрозуміло? Гаразд, що з тобою говорити… На вечерю котлеток насмаж, а то твоя курка набридла вже…
– Та кому ти потрібна! – Сергій розсміявся. – Знайшлася красуня! Ні, ну дійсно, Людо, адже ти стала далеко не красунею, та поповніла! Плюс до всього ти розумієш, що наявність у тебе двох дітей теж не йде тобі на користь?…
Read More
– Мамо, а тато знову гроші брав… Лариса кинулася до шафи. Знайшла заховані серед речей гроші, перерахувала. Так і є – не вистачає двох сотень! Сума начебто й невелика, але ж це вона на дрова збирає! І Стас про це прекрасно знає. Сам-то в скарбничку нічого не кладе! Лариса зібрала всі гроші, згорнула їх і сховала під килимок у дитячій кімнаті. – Давайте вечеряти, – покликала вона дітей. Розлила всім по тарілках суп, налила чай. Кожному поклала по дві печеньки. – Мамо, а собі чому не кладеш? – запитав Мишко. Він дивився на неї дуже серйозно. – Ну, по-перше, я не люблю солодке, а по-друге, мені потрібно стежити за фігурою. Син окинув її поглядом.
– Мамо, а тато знову гроші брав… Лариса кинулася до шафи. Знайшла заховані серед речей гроші, перерахувала. Так і є – не вистачає двох сотень! Сума начебто й невелика, але ж це вона на дрова збирає! І Стас про це…
Read More
Єгор вийшов зі свого кабінету в 17:50, чим сильно здивував секретарку. Робочий день закінчиться тільки через десять хвилин, а він уже зібрався додому. Це було так не схоже на чоловіка. Зазвичай він засиджувався мало не до сьомої, оскільки йому нікуди було поспішати. Секретарка прощебетала: -Гарних вихідних, Єгор Андрійович! -І тобі, – кивнув чоловік, виходячи з офісу. Він спустився на підземну парковку, сів у свою іномарку і поблажливо поплескав по керму машини.
Єгор вийшов зі свого кабінету в 17:50, чим сильно здивував секретарку. Робочий день закінчиться тільки через десять хвилин, а він уже зібрався додому. Це було так не схоже на чоловіка. Зазвичай він засиджувався мало не до сьомої, оскільки йому нікуди…
Read More
Музика гриміла, заглушаючи дзвін келихів і веселий гул голосів. Сотня гостей піднімала тости за щастя молодих, не підозрюючи, що один з них вже встиг це щастя розтоптати. Софія, в пишній білій сукні, що нагадувала хмару, збилася з ніг, розшукуючи свого новоспеченого чоловіка. Валерій зник пів години тому, і легке занепокоєння переростало в погане передчуття. Вона перевірила туалут, заглянула в хол, і лише потім її потягнуло до непоказних дверей з табличкою «Службове приміщення». З-за них долинали приглушені смішки. Софія штовхнула двері. У тьмяному світлі єдиної лампочки, серед швабр і відер, вона побачила його.
Музика гриміла, заглушаючи дзвін келихів і веселий гул голосів. Сотня гостей піднімала тости за щастя молодих, не підозрюючи, що один з них вже встиг це щастя розтоптати. Софія, в пишній білій сукні, що нагадувала хмару, збилася з ніг, розшукуючи свого…
Read More
Зa cкaзaнe “cuвoчoлuм” y вiйcькoвuй чac cвiтuть дoвiчнe
Мepeжa шоковaнa оcтaннім інтepвю Поpошeнкa в якомy Cивочолий як ввaжaють люди видaв війcьковy тaємницю I зa тaкe y війcьковий чac – cвітить ДOBIЧHE! Поpошeнко нa eфіpі y cвого підpyчного жypнaліcтa Поpтниковa pозповів, що «Флaмінго» іcнyють, і нaвіть злітaють, aлe нacпapвді…
Read More