Жила тоді на нашій вулиці, через три будинки від медпункту, Надія. Прізвище у неї було просте – Бабюк, і сама вона була жінка тиха, непомітна. Працювала Надя в сільській бібліотеці. Зарплату їм тоді не платили місяцями, а якщо і давали,…
Read MoreКатегорія: ЦЕ ЦІКАВО
-Ну що, давай поговоримо серйозно. Я приїхав до тебе, щоб жити разом. Сподобалася ти мені. Житла у мене свого немає, все дружині та дітям залишилося. Якщо не потрібен, одразу скажи, я піду і більше не потурбую. А моє слово міцне. Ну, що скажеш? – Я чесно не знаю. Чоловіка у мене зроду не було, образили в молодості. І я навіть не уявляю, як це жити з чоловіком. Якщо чесно боюся. Але ти мені подобаєшся. І я не знаю, що з цим робити – розвела вона руками.
На ліжку голосно хропла жінка. Чоловік морщачись від запахів, смачно вдарив її по м’якому місцю. Вона ойкнула і сіла. Не дивлячись на задуху, вона була одягнена в вовняні шкарпетки, теплу кофту. Брудна хустка збилась набік. З-під нього стирчало сальне волосся…
Read More
Плитка вокзалу була мокра після недавнього дощу, і світло з табло відбивалося у калюжах, як у тріснутому дзеркалі.
Максим стояв рівно, ніби досі був на позиції, хоча плечі вже боліли від рюкзака, а в голові гуділо від безсонних доріг. Він дивився не на патрульних, а кудись крізь них, у далеку точку, де в його уяві вже була квартира,…
Read More
– Від сьогодні живеш за свій рахунок, утриманко! Мені набридло тебе годувати й тягти на своєму горбі! — заявив чоловік
— Вітю, може, все-таки зробимо ремонт у вітальні? — дружина нарешті наважилася обережно підняти наболілу тему за вечірнім чаюванням. — Уже понад десять років нічого не змінювали в квартирі. Шпалери відклеюються, паркет скрипить… Віктор відірвався від телефона й подивився на…
Read More
Я дуже раділа, коли познайомилася з невісткою Ольгою. Красива, розумна дівчина та дуже хазяйновита. Я часто запрошувала їх у гості, готувала різні смаколики. Та й Оля приходила не з порожніми руками – то салатик принесе, домашнє печиво чи тортик спече. Все було добре. Аж поки я не побачила у невістки одну річ. Тепер не знаю, як далі спілкуватися з Ольгою і взагалі чи варто її запрошувати в гості….
Я чула багато історій про горе-невісток. Всі мої подруги обожнювали обмивати кісточки молодим дівчатам. Вважали, що ніхто не гідний їх синочків. Мені було аж гидко таке слухати. Тому коли у мене народився Петрик, то пообіцяла собі, що буду найкращою свекрухою…
Read More
Він повернувся з передової на Великдень, щоб зробити сюрприз родині… але те, що чекало його за святковим столом, змінило все життя
Холодна донбаська багнюка голосно чвакала під важкими армійськими берцями, безжально засмоктуючи втомлені ноги в липке, крижане місиво. Солдат ЗСУ Михайло Коваленко з величезними труднощами витяг чобіт із глибокої калюжі, важко спираючись на вкритий чорною кіптявою автомат. Черговий масований артилерійський обстріл…
Read More
— Вам не жирно тут? – Підскочивши до лавки, хитро запитала Лариса. — Іди додому, потім поговоримо, – процідив Дмитро, відчувши незручність перед приятелями. — Ні, ми поговоримо зараз! Якого біса ти поцупив з нашої квартири курку? Я її готувала не для того, щоб ти своїх друзів-ледарів годував! – розлютилася жінка. – Зовсім совісті не залишилося? У своїх дітей крадеш! — Іди, кажу! – Дмитро стиснув зуби і стиснув кулаки.
Закінчивши прибирання, Лариса забігла на кухню, щоб заглянути в духовку, де запікалася курка з картоплею. Ще хвилин десять! – оцінювально промовила жінка і втягла ніздрями запах, від якого мимоволі потекли слинки. Поставивши таймер на духовці, Лариса побігла у ванну кімнату….
Read More
Андрій щось пробурмотів у відповідь і вийшов із кухні. Розмова була короткою, буденною. Свекруха приїжджала раз на кілька місяців, гостювала кілька днів і їхала назад. Жодних проблем, жодних конфліктів. Валентина Сергіївна поводилася тихо, не втручалася у справи молодих, намагалася не заважати.
Наталя витирала посуд, коли Андрій зайшов на кухню і зупинився біля холодильника. За вікном темніло рано — осінь вступила у свої права, дні ставали коротшими, а вечори довшими. Чоловік дістав воду, налив у склянку і сів за стіл. — Мама…
Read More
— Я, я, — кивнула Люда. — Я, яка вісімнадцять років варить тобі борщі, пере твої сорочки та слухає твою матір. Я, яка на відпустку збирала три роки, а потім віддала гроші на твою машину. Я, яка одна витягує цей будинок, поки ти «затримуєшся» із Ларисою з автосервісу. Так, я. І я їду на море. Без тебе.
— Ну нічого собі, премію хапнула і мовчить! – буркнув чоловік. — А ти в кого такий нахабний? Чи не у свою маму, мою премію ділити надумав? Вода в крані ледь текла — руда, із запахом. Люда підставила чайник. За…
Read More
Непогано жив один 10 років, а потім впустив у дім жінку і раптом почав боятися купити навіть пакет молока
З дружиною ми розлучилися понад десять років тому. Розійшлися тихо, без биття посуду й судів. Відтоді я звик жити сам. Мені сорок сім років. Квартира в мене своя, звичайна «двушка». Я сам там зробив капітальний ремонт: стару проводку замінив, труби…
Read More