Моя дружина nомерла кілька років тому. Нашому синові тоді було чотири роки. Останній рік її життя був для нас дуже важким. Моя мама забрала на час Сашка, нашого сина, до себе, щоб той не бачив страждання матері. Вже п’ять років…
Read MoreКатегорія: БЛОГИ
Мені вже 44 роки і лише сьогодні я усвідомила, що марно прожила ці роки. Мені навіть соромно згадувати. Не було нічого яскравого в юності, університеті, а потім і на роботі. Навіть на побачення не ходила. Так не важко здогадатися, що й чоловіка не маю. Нерозумно, але я навіть щоденник стала вести. Переписуюсь сама з собою. Сьогодні 5 лютого нічого не сталося. Куnила в магазині молоко. І так описую кожен день, нудьга, жах просто. Зрозуміла я, що не ходила на побачення останні років 15. Про що я взагалі думала у свої молоді роки? Здається, ні про що я не думала, ну про майбутнє, тим більше. Усі подруги давно заміжні, що вихідні проводять із сім’єю.
Мені вже 44 роки і лише сьогодні я усвідомила, що марно прожила ці роки. Мені навіть соромно згадувати. Не було нічого яскравого в юності, університеті, а потім і на роботі. Навіть на побачення не ходила. Так не важко здогадатися, що…
Read More
Світлану Семенівну син за три дні до Нового Року запросив зустрічати свято вдома. З ним та його дружиною. Знаючи, що невістка не любить готувати, жінка приготувала кілька страв, запакувала у харчові контейнери та склала все в сумку. Увечері, 31 грудня, викликала таксі. – Ну навіщо ви такі тягарі тягаєте?! – обурився таксист, її одноліток, приймаючи з рук сумку, щоб покласти в багажник. – Обережніше, будь ласка! Там їжа, — попросила вона водія. Вони проїхали вже половину шляху, коли задзвонив телефон пасажирки. – Артуре, сину, я вже в дорозі! Буду вчасно! – Сказала вона в трубку.
Світлану Семенівну син за три дні до Нового Року запросив зустрічати свято вдома. З ним та його дружиною. Знаючи, що невістка не любить готувати, жінка приготувала кілька страв, запакувала у харчові контейнери та склала все в сумку. Увечері, 31 грудня,…
Read More
Я була приголомшена, коли Мирон оголосив, що йде від мене. За 13 років ми пережили разом багато бурь, і я думала, що наш зв’язок вже непорушний.Незабаром по закінченні роботи я повернулася на батьківщину з Італії, де заробляла гроші на квартиру. Моя зустріч з Мироном, який спочатку був лише майстром з ремонту моєї квартири, переросла в щось більше. Незабаром він зробив мені пропозицію, і я, на вуха закохана, погодилася.
Я була приголомшена, коли Мирон оголосив, що йде від мене. За 13 років ми пережили разом багато бурь, і я думала, що наш зв’язок вже непорушний. Незабаром по закінченні роботи я повернулася на батьківщину з Італії, де заробляла гроші на…
Read More
Світлана завагітніла в 11 класі від свого однокласника – на той момент вона була впевнена, що це кохання всього її життя. Але Віктор, дізнавшись про вагітність, відмовився від дитини, та ще й пустив плітки про дівчину по всьому селу. Сама Світлана і її батьки «набралися» сорому – неповнолітня принесла дитину, що ж люди скажуть. Але дівчині пощастило, що батьки її підтримали і допомагали їй і дитині. І так, через два роки, вона вирішила вступити до університету – дочка залишила на батьків, а сама поїхала в місто.
Світлана завагітніла в 11 класі від свого однокласника — на той момент вона була впевнена, що це кохання всього її життя. Але Віктор, дізнавшись про вагітність, відмовився від дитини, та ще й пустив плітки про дівчину по всьому селу. Сама…
Read More
— Як ти могла?! – Ігор влетів на кухню з перекошеним від гніву обличчям. Наталя в цей час смажила сирники. Крик сина застав її зненацька. Вона злякано обернулася, побачила палаючі ненавистю очі, стиснуті кулаки і, завмираючи від внутрішнього страху, запитала: — Щось сталося, синку? Чому ти на мене кричиш? — Ти брехала мені все життя! Тепер я знаю правду! — Не розумію, про що ти, – Наталя намагалася зберігати спокій хоча б зовнішній, – може, поясниш?
— Як ти могла?! – Ігор влетів на кухню з перекошеним від гніву обличчям. Наталя в цей час смажила сирники. Крик сина застав її зненацька. Вона злякано обернулася, побачила палаючі ненавистю очі, стиснуті кулаки і, завмираючи від внутрішнього страху, запитала:…
Read More
Я працюю покоївкою в невеликому готелі на узбережжі Греції, в мальовничому містечку Кавала. Вже 5 рік минає, відколи поїхала заробляти гроші за кордон, залишивши вдома доньку Олю. Вона на той час вже була самостійна, навчалася в університеті. Робота важка: щодня доводиться вставати о 5-6 ранку, міняти важкі комплекти постелі, тягати мішки з білизною, драїти підлоги й чистити санвузли. Через це в мене вже почалися серйозні проблеми зі спиною, а ноги вкрилися варикозом. Готель розташований біля моря, але, чесно кажучи, я його майже не бачу. Кожна хвилина – це праця, не до відпочинку.
Я працюю покоївкою в невеликому готелі на узбережжі Греції, в мальовничому містечку Кавала. Вже 5 рік минає, відколи поїхала заробляти гроші за кордон, залишивши вдома доньку Олю. Вона на той час вже була самостійна, навчалася в університеті. Робота важка: щодня…
Read More
— Набридло олів’є! Може, щось інше приготуєш? — Ілля вередував, немов дитина. За два тижні до Нового року він вичавив із дружини всі соки. — Добре, які у тебе уподобання? Що мені приготувати до столу? — Олеся давно помітила, що чоловік став якимось нервовим і роздратованим. Вона списувала це на роботу. Ілля говорив, що до кінця року начальник вирішив вислужитися перед вищим керівництвом і поставив перед співробітниками практично нездійсненні завдання.
— Набридло олів’є! Може, щось інше приготуєш? — Ілля вередував, немов дитина. За два тижні до Нового року він вичавив із дружини всі соки. — Добре, які у тебе уподобання? Що мені приготувати до столу? — Олеся давно помітила, що…
Read More
П0мст@ – це страва, яку подають холодною… …Чоловік заворушився в ліжку, і Мілана прокинулася. Потягнулася до нього, обійнявши однією рукою, не дала підвестися. – М-м-м… Не йди, будь ласка… – вона притулилася чолом до його спини. – Не пущу нікуди, ні в яке відрядження… – закинула на нього ще й ногу, і зробила вигляд, що сопе. Максим повернув голову і тихо сказав: – Міла, треба їхати — він рушив плечем, виповз з-під рук і ніг дружини. Вона промурмотіла і накрилася ковдрою з головою. – Що за звичка у твого начальства — відправляти у вихідні? — глухо пролунало під ковдрою. – Я буду скаржитися!
Помста – це страва, яку подають холодною. Не ображайте розумних жінок… …Чоловік заворушився в ліжку, і Мілана прокинулася. Потягнулася до нього, обійнявши однією рукою, не дала підвестися. – М-м-м… Не йди, будь ласка… – вона притулилася чолом до його спини….
Read More
– З чого це я маю віддавати тобі половину квартири та машини? З чого я взагалі повинен все це продавати та ділити? – кричав Віталій, дивлячись на Поліну, яка стояла біля вікна з кам’яним обличчям. – Що ти зробила, щоб заробити на це? Сиділа вдома, прохолоджувалась!
– З чого це я маю віддавати тобі половину квартири та машини? З чого я взагалі повинен все це продавати та ділити? – кричав Віталій, дивлячись на Поліну, яка стояла біля вікна з кам’яним обличчям. – Що ти зробила, щоб…
Read More