Багато чого у моєму житті було і я з усім якось мирилася. Була дуже наївною, заплющувала на чужі помилки очі, пробачала людям усе, готова була заради них зірки з неба дістати. Але чоловікові його вчинку пробачити так і не змогла….
Read MoreКатегорія: БЛОГИ
Я в Німеччині на заробітках. А син вирішив мене так осоромити на все місто! Боже, люди добрі, мені як подруги почали одна за одною писати та телефонувати у Скайп. Коли я почула ці плітки – то аж за серце вхопилася. Виявляється, Микита знайшов собі дівку….
Коли моєму синові Микиті виповнилося 10 років, я поїхала в Німеччину на заробітки. Адже на свою звичайну зарплату вчительки початкових класів не могла прогодувати дитину. Добре, що моя мама жила з нами в одному місті та доглядала за Микиткою. Заробітки…
Read More
Після новосілля я взяла всі подарунки гостей, вийшла на вулицю… та розпалила багаття. Все полетіло у вогонь. Не було ні каплі шкода, чесно. Адже я знала, що деякі гості принесли дарунки з “сюрпризами”. І кликати біду в хату точно не збиралася і так хотіла вберегти рідних від горя!
Тані розглядала новий будинок і не могла місця собі знайти від щастя. Вона так давно мріяла про власний куточок, Тепер вона – повноправна господиня в домі. Що жінці ще треба для щастя? Може, поняття гостинності все-таки передається по крові чи…
Read More
– Добрий день! Я вас слушаю! Хотіте дать ребенка в наш садік? – Мене немов окропом облили, коли я почула ворожу мову. І це говорила не якась там вихователька Донецького закладу, а завідувачка столичного садочка. Врешті мені все ж довелося віддати доньку на виховання в заклад, та згодом дитина почала розповідати такі дивні речі. Не уявляла, що таке може коїтися в освітній установі в наші важкі часи.
Колись ми з чоловіком жили на Донеччині, та в 2014 році вирішили переїхати у Харків. Завжди вважали себе українцями. Коли ж дивились, що коїться на Майдані під час Революції гідності, нас переповнювала гордість за свій народ. Утім навіть в колишній…
Read More
Віддала доньці свою двокімнатну квартиру, а сама переїхала до мами. Навіть допомогла ремонт робити, а як народилися малюки – то ледь не щодня в гості заходила, аби з онуками поняньчитися. Якось я була в них на районі, заходила на базар. Продуктів взяла трохи більше, ніж зазвичай. Хотіла ще Вірі занести. Заходжу на кухню, а сваха там чай п’є. На столі аркуш паперу. і уявіть моє розчарування, коли я випадково побачила, що та було написано. Не очікувала такої підлості від єдиної дитини.
Моя донька вийшла заміж, жити їм з чоловіком було ніде, тому я без роздумів віддала їм свою двокімнатну квартиру, а сама пересилилась до своєї мами в однокімнатну. Мого чоловіка не стало, коли Вірі було лиш 8 років. Мені було дуже…
Read More
– Мамо, не приїжджай! Він нас вигнав! Наталя говорила тихо, але за її спиною схлипування Соні перекривали все. Ганна Петрівна зупинилася прямо біля машини, стиснувши коробку із подарунками. – Куди вигнав?
– Мамо, не приїжджай! Він нас вигнав! Наталя говорила тихо, але за її спиною схлипування Соні перекривали все. Ганна Петрівна зупинилася прямо біля машини, стиснувши коробку із подарунками. – Куди вигнав? – З дому. Сказав забиратися, доки його рідня не…
Read More
Наталя пішла несподівано. Просто в один будній день провела чоловіка і сина на роботу, дочку в коледж, свекруху в поліклініку робити крапельницю, процес нешвидкий, зібрала всі свої речі і переїхала в квартиру, яка їй недавно дісталася від бабусі. Бабуся ця була мамою її батька. Тітка владна, характер жорсткий, ні з ким ужитися не могла, а з Наталею ось ладнала. Та дбала про бабусю до останнього дня, однак, коли після відходу в інший світ з’ясувалося, що бабуся залишила квартиру саме їй, інші онуки сильно образилися на Наталю.
Наталя пішла несподівано. Просто в один будній день провела чоловіка і сина на роботу, дочку в коледж, свекруху в поліклініку робити крапельницю, процес нешвидкий, зібрала всі свої речі і переїхала в квартиру, яка їй недавно дісталася від бабусі. Бабуся ця…
Read More
– Куди це я маю переїхати? – здивувався колишній чоловік. – Назад до мами – на свої законні метри! – пояснила Зоя. – У тебе там скільки? Одна чверть? От і їдь! Якщо ти почав на чужій площі качати права, то я змушена вжити заходів у відповідь! …Зоя Федорівна, вродлива сорокарічна жінка, закохалася. І не тільки закохалася, а розлучилася з чоловіком і переїхала до коханої людини. Плід їхнього кохання – дев’ятнадцятирічний син Федір залишився жити з татом, бо хлопчику потрібен батько!
– Куди це я маю переїхати? – здивувався колишній чоловік. – Назад до мами – на свої законні метри! – пояснила Зоя. – У тебе там скільки? Одна чверть? От і їдь! Якщо ти почав на чужій площі качати права,…
Read More
І ось тепер, коли батька не стало, треба тепер їм щось вирішувати з матір’ю. Світлана точно не візьме матір до себе. У неї чоловік бізнесмен, удома часто бувають гості, а вона сама не вилазить із салонів, щоб відповідати статусу чоловіка. Він теж не може взяти матір до себе. Людочка йому виказуватиме щодня.
Надія Петрівна більше години кликала свого чоловіка Сергія. В глибині душі вона розуміла, що трапилося щось погане, але серце все продовжувало сподіватися, що Бог все-таки змилостивиться над нею і її Сергійко проживе ще довге життя… Вона вже кілька років була…
Read More
– Це вона, дружина Тамариного коханця, – почула Надія, пройшовши в кінець салону автобуса і вмостившись за двома дівчатами, що поглядали на неї, як тільки вона зайшла в автобус і тепер голосно шепотілися. Надя зіщулилася, не стільки від холоду, а й від почутих слів. Покрутила головою – поряд нікого більше не було. Але ж не про неї, напевно, йшлося?! Друга дівчина зупинила балакучу. – Чого галасуєш? – прошепотіла вона тихіше. – Почує ж! – Ой, думаєш, вона не знає, з ким живе? – не вгавалася подруга. – Не дивно, що від такої мужик гуляє. Ніяка!
– Це вона, дружина Тамариного коханця, – почула Надія, пройшовши в кінець салону автобуса і вмостившись за двома дівчатами, що поглядали на неї, як тільки вона зайшла в автобус і тепер голосно шепотілися. Надя зіщулилася, не стільки від холоду, а…
Read More