Можна сказати, що я почала жити по-справжньому лише 15 років тому, коли наважилася за кордон на заробітки їздити. Вибрала я Німеччину, бо ще зі школи непогано знала німецьку мову. Діти на той час, коли я їхала, студентами були, і я розуміла, що вони входять в такий період, що лише “дай і дай”. Освіту треба дати, весілля згодом треба зробити, житлом забезпечити дітей – теж наш батьківський обов’язок.

Можна сказати, що я почала жити по-справжньому лише 15 років тому, коли наважилася за кордон на заробітки їздити. Вибрала я Німеччину, бо ще зі школи непогано знала німецьку мову. Діти на той час, коли я їхала, студентами були, і я розуміла, що вони входять в такий період, що лише “дай і дай”. Освіту треба дати, весілля згодом треба зробити, житлом забезпечити дітей – теж наш батьківський обов’язок.

– А хіба тобі щось треба, мамо? У тебе ж все є! От я і кажу Ігорю, що найкращим подарунком буде наша присутність. Ну хіба ж не так? – каже мені моя донька Наталка. – Звичайно, доню, – спокійно кажу….

Read More
– Навіщо ти приїхала? – Мати тримала двері, трохи прочинивши. – Як мені тепер людям у вічі дивитися? Не дочка ти мені. Тільки пліткувати перестали, ми з батьком у магазин пів року зайти не могли. Для чого ти приїхала? Га?

– Навіщо ти приїхала? – Мати тримала двері, трохи прочинивши. – Як мені тепер людям у вічі дивитися? Не дочка ти мені. Тільки пліткувати перестали, ми з батьком у магазин пів року зайти не могли. Для чого ти приїхала? Га?

– Навіщо ти приїхала? – Мати тримала двері, трохи прочинивши. – Як мені тепер людям у вічі дивитися? Не дочка ти мені. Тільки пліткувати перестали, ми з батьком у магазин пів року зайти не могли. Для чого ти приїхала? Га?…

Read More
— Синку, вона сумує, це не дивно. Та й температура у неї була, привиділася мама.Може, тобі одружитися? Дівчинці потрібна мати, зрозумій. А тобі жінка в домі. — Мамо, не починай. Все нормально, ми впораємося без всяких там жінок!

— Синку, вона сумує, це не дивно. Та й температура у неї була, привиділася мама.Може, тобі одружитися? Дівчинці потрібна мати, зрозумій. А тобі жінка в домі. — Мамо, не починай. Все нормально, ми впораємося без всяких там жінок!

Всі шкодували Іллю. Такий молодий, а вже вдівець. Дружина Настя пішла з життя рік тому від раку. Ілля з донькою Даринкою залишилися самі. Батьки допомагали, звичайно. І морально підтримували, як могли. Друзі теж завжди були поруч. У вітальні, на стіні…

Read More
— Наталонька! — Світлана схопила мене за плечі. — Ну будь ласка! Я розумію, що вчинила неправильно. Але що мені тепер робити? Я реально не можу відмовитися від поїздки. І дітям нікуди йти. Ну десять днів! Я тобі компенсую, що хочеш куплю! — Мені нічого не потрібно! Мені потрібно, щоб мене поважали!

— Наталонька! — Світлана схопила мене за плечі. — Ну будь ласка! Я розумію, що вчинила неправильно. Але що мені тепер робити? Я реально не можу відмовитися від поїздки. І дітям нікуди йти. Ну десять днів! Я тобі компенсую, що хочеш куплю! — Мені нічого не потрібно! Мені потрібно, щоб мене поважали!

Дзвінок у двері розірвав тишу моєї квартири о пів на дев’яту ранку. Я завмерла з чашкою кави в руках, не вірячи своїм вухам. У суботу, в перший день зимових канікул, коли я планувала нарешті виспатися, хтось наполегливо тиснув на кнопку….

Read More
Василь теж удовів, є донька Ольга їй 29 років на рік старша. Обмінялися номерами телефонів, а коли вони зустрілися то чоловік повів її в ресторан і розуміння що це сама доля звела їх у тому автосервісі. Їхні зустрічі тривали уже тиждень і Дарина почувала себе 20 -ти річною дівчинкою. Друзі та співробітники компанії в якій вона працювала щиро за неї пораділа.

Василь теж удовів, є донька Ольга їй 29 років на рік старша. Обмінялися номерами телефонів, а коли вони зустрілися то чоловік повів її в ресторан і розуміння що це сама доля звела їх у тому автосервісі. Їхні зустрічі тривали уже тиждень і Дарина почувала себе 20 -ти річною дівчинкою. Друзі та співробітники компанії в якій вона працювала щиро за неї пораділа.

Після того як не стало її коханого чоловіка Дарина цілих п’ять років не дивилася у бік інших чоловіків. ” Дарино ну що ти таке робиш з собою?” – казали подруги ти дуже гарна жінка, ну не можна отак сидіти і…

Read More
Нещодавно у гості приїздила тітка “Ларісачька с Харькава” (вона так сама про себе говорить). Приготувала для любої тітки гостинці, салат зробила дуже смачний.  Однак, не минуло й 5 хвилин – як Ларісачька за серце почала хапатися: – Ви живадори! Как пасмєлі такоє блюда мнє прігатовіть!  У мене очі квадратні, а чоловік починає голосно реготати – аж сльозами заливається! А все через…салат з журавлиною.

Нещодавно у гості приїздила тітка “Ларісачька с Харькава” (вона так сама про себе говорить). Приготувала для любої тітки гостинці, салат зробила дуже смачний. Однак, не минуло й 5 хвилин – як Ларісачька за серце почала хапатися: – Ви живадори! Как пасмєлі такоє блюда мнє прігатовіть! У мене очі квадратні, а чоловік починає голосно реготати – аж сльозами заливається! А все через…салат з журавлиною.

Згадала один випадок і досі так сміятися починаю. Коротше, діло було тиждень тому, в суботу мала гостей – приїхала тітка чоловіка. Я з пані Ларисою хіба в фейсбуці “дружу”, а так бачилися ще рік тому у свекрухи на святкування. Тітка…

Read More
– Ну, що я такого зробив?! Я просто втомився, розумієш? Від цієї… рутини, одноманітності! А життя – воно ж одне, і воно дуже коротке! А я не бачив ще нічого, розумієш?! Його якось різко накрило після тридцятого дня народження. Ось що це за життя? Нудна робота, будинок, посиденьки з друзями у барі двічі на місяць, поїздки до батьків у відпустці, замість відпочинку на морі.

– Ну, що я такого зробив?! Я просто втомився, розумієш? Від цієї… рутини, одноманітності! А життя – воно ж одне, і воно дуже коротке! А я не бачив ще нічого, розумієш?! Його якось різко накрило після тридцятого дня народження. Ось що це за життя? Нудна робота, будинок, посиденьки з друзями у барі двічі на місяць, поїздки до батьків у відпустці, замість відпочинку на морі.

– Ти не тільки мене зрадив! Я подаю на розлучення. Обговорювати тут нічого, – зневажливо кинула вона у відповідь і відвернулася від нього. – Ну, що я такого зробив?! Я просто втомився, розумієш? Від цієї… рутини, одноманітності! А життя –…

Read More
Я подав на розлучення, — В’ячеслав спокійно відсунув тарілку з вечерею, ніби повідомив про щось зовсім буденне. Тетяна повільно підняла на нього погляд. У його голосі не було сумнівів, отже, рішення остаточне.

Я подав на розлучення, — В’ячеслав спокійно відсунув тарілку з вечерею, ніби повідомив про щось зовсім буденне. Тетяна повільно підняла на нього погляд. У його голосі не було сумнівів, отже, рішення остаточне.

— Я подав на розлучення, — В’ячеслав спокійно відсунув тарілку з вечерею, ніби повідомив про щось зовсім буденне. Тетяна повільно підняла на нього погляд. У його голосі не було сумнівів, отже, рішення остаточне. — Ти знайшов іншу? — вона не…

Read More
— Ти просто непозволено багато витрачаєш, — почула Марина від свого чоловіка на другому році відпустки по догляду за дитиною. — Можна спустити все на харчі, жодних грошей не вистачить. Жінці такі слова було чути, звісно, прикро. Вона ж чудово розуміла, що в них зараз скрутний період: кредити, декретна відпустка, одна (і не найбільша) зарплата чоловіка. Втім, заможними вони з Іллею ніколи й не були. Одружилися, будучи вчорашніми студентами, винаймати кімнату в квартирі з підселенням, як іноді називають звичайні комуналки, відкладали кожну копійку, щоб придбати своє власне житло.

— Ти просто непозволено багато витрачаєш, — почула Марина від свого чоловіка на другому році відпустки по догляду за дитиною. — Можна спустити все на харчі, жодних грошей не вистачить. Жінці такі слова було чути, звісно, прикро. Вона ж чудово розуміла, що в них зараз скрутний період: кредити, декретна відпустка, одна (і не найбільша) зарплата чоловіка. Втім, заможними вони з Іллею ніколи й не були. Одружилися, будучи вчорашніми студентами, винаймати кімнату в квартирі з підселенням, як іноді називають звичайні комуналки, відкладали кожну копійку, щоб придбати своє власне житло.

— Ти просто непозволено багато витрачаєш, — почула Марина від свого чоловіка на другому році відпустки по догляду за дитиною. — Можна спустити все на харчі, жодних грошей не вистачить. Жінці такі слова було чути, звісно, прикро. Вона ж чудово…

Read More
«Прошу тебе, донечко, пожалій мене, — благала я. — Вже три дні не їла хліба, а грошей зовсім не залишилось». По моїх щоках, вкритих дрібними зморшками, текли сльози. У руках я тримала лише сумку з порожніми пляшками.

«Прошу тебе, донечко, пожалій мене, — благала я. — Вже три дні не їла хліба, а грошей зовсім не залишилось». По моїх щоках, вкритих дрібними зморшками, текли сльози. У руках я тримала лише сумку з порожніми пляшками.

«Прошу тебе, донечко, пожалій мене, — благала я. — Вже три дні не їла хліба, а грошей зовсім не залишилось». По моїх щоках, вкритих дрібними зморшками, текли сльози. У руках я тримала лише сумку з порожніми пляшками. «Як же так,…

Read More
error: Content is protected !!