– Дитині й року немає, а ти йому сосиску даєш?! І хіба ти мати після цього? Маргарита Львівна влетіла на кухню, як розлючена фурія, і вихопила тарілку прямо в Мишка з-під носа. Він негайно закричав, скривджено, з переливами, як це…
Read MoreАвтор: Mag GowYo
– Собі ти, значить, квартиру купила, а тут хай стіни сипляться? Геть із мого будинку! Егоїстка! – вирувала свекруха, жбурляючи в Настю речі з шафи. Невістка ледве встигала ловити свої кофти та штани, сподіваючись, що в неї не полетить щось важче.
– Собі ти, значить, квартиру купила, а тут хай стіни сипляться? Геть із мого будинку! Егоїстка! – вирувала свекруха, жбурляючи в Настю речі з шафи. Невістка ледве встигала ловити свої кофти та штани, сподіваючись, що в неї не полетить щось…
Read More
Над новенькою співробітницею в офісі насміхалися. Але коли вона з’явилася на банкеті з чоловіком — колеги почали звільнятися… Глибоко зітхнувши, немов збираючись із силами перед стрибком у невідоме, Юлія Сергіївна переступила поріг офісної будівлі, ніби починала нову главу свого життя. Ранкове сонце, що пробивалося крізь скляні двері, грало блисками на її доглянутому волоссі, підкреслюючи впевнену ходу. Вона йшла крізь хол, наповнений тихим гулом голосів і стуком підборів, відчуваючи, як кожен крок наближає її до чогось важливого — не просто до нової роботи, а до змін, до шансу бути собою поза межами звичного домашнього світу.
Глибоко зітхнувши, немов збираючись із силами перед стрибком у невідоме, Юлія Сергіївна переступила поріг офісної будівлі, ніби починала нову главу свого життя. Ранкове сонце, що пробивалося крізь скляні двері, грало блисками на її доглянутому волоссі, підкреслюючи впевнену ходу. Вона йшла…
Read More
Ірина встала рано. Вона наварила борщу й нагодувала свого чоловіка Віктора сніданком. Жінка вже помила посуд і прибирала у шафу чашки з-під чаю, як раптом побачила у вікно кухні сусідку Тетяну – продавчиню з сільського магазину… Та зайшла на подвірʼя і впевнено попрямувала до хати Ірини. – Не вистачало ще її тут з самого ранку побачити, – подумала Ірина. – І що вона тут забула?
Ірина встала рано. Вона наварила борщу й нагодувала свого чоловіка Віктора сніданком. Жінка вже помила посуд і прибирала у шафу чашки з-під чаю, як раптом побачила у вікно кухні сусідку Тетяну – продавчиню з сільського магазину… Та зайшла на подвірʼя…
Read More
— Аліска, ну будь людиною, поступися! Ти ж розумієш нашу ситуацію. — Розумію. Тільки я тут до чого? З чого ти взяла, що тобі всі зобов’язані? Гаразд, мати, з нею все ясно, з неї ти все життя мотузки тягнеш, але я ж! У мене своє життя, у тебе своє. Ні. І крапка, — нахмурилася Аліса.
— Аліска, ну будь людиною, поступися! Ти ж розумієш нашу ситуацію. — Розумію. Тільки я тут до чого? З чого ти взяла, що тобі всі зобов’язані? Гаразд, мати, з нею все ясно, з неї ти все життя мотузки тягнеш, але…
Read More
Зоя останні 5 років мріяла власним будинком. Жити в крихітній квартирі тридцяти п’ятирічній жінці набридло. Майже рік вона вмовляла свого чоловіка, Василя, змінити їхнє життя на краще: – Васю, ну що хорошого в місті? – щовечора питала Зоя у чоловіка. -Метушня, затори, бруд. Давай переїдемо до передмістя, га? – А там чого доброго? – справедливо обурювався Василь. – Зайвий час доведеться витрачати на дорогу до роботи і вранці, і ввечері. Вставати рано! Ну, чого тебе так тягне в село?
Зоя останні 5 років мріяла власним будинком. Жити в крихітній квартирі тридцяти п’ятирічній жінці набридло. Майже рік вона вмовляла свого чоловіка, Василя, змінити їхнє життя на краще: – Васю, ну що хорошого в місті? – щовечора питала Зоя у чоловіка….
Read More
Віра та Віктор розлучилися. Після розлучення чоловік відмовився віддавати ключі від квартири – Віро, у цьому будинку живуть мої діти! А раптом щось трапиться, – пояснював Віктор. – Добре. Тільки дзвони, будь ласка, якщо зберешся приїхати, – погодилася Віра. – Переживаєш, що з коханцем застану? – Сказав чоловік і сам зніяковів. Через 3 тижні після розлучення Віктор зателефонував, і повідомив, що зараз приїде
Після розлучення Віктор відмовився віддавати ключі від квартири. – Віро, у цьому будинку живуть мої діти! А раптом щось трапиться? А я не зможу навіть відчинити двері. Віра навіть не почала уточнювати, як швидко Віктор планує приїхати з іншого кінця…
Read More
Віктор кинув її сумку прямо на поріг. З неї висипалися таблетки — Марина працювала медсестрою, завжди носила запас із собою. — Все, — сказав він. — Збирайся і вимітайся. Вона стояла в передпокої, ще в чорній сукні з поминок, і не могла дихати. — Вітя, почекай…
Віктор кинув її сумку прямо на поріг. З неї висипалися таблетки — Марина працювала медсестрою, завжди носила запас із собою. — Все, — сказав він. — Збирайся і вимітайся. Вона стояла в передпокої, ще в чорній сукні з поминок, і…
Read More
Він не впізнавав свою дружину, він не розумів, що з нею відбувається. Віра завжди прибирала, готувала, прасувала, а зараз припинила виконувати свою роботу. Андрій обережно поцікавився, у чому річ, на що Віра відповіла: – Я стільки років обслуговую вас, можна мені хоч трохи відпочити! Чоловік запідозрив, що у Віри хтось з’явився, і вирішив перевірити речі дружини. Раптом, у сумці Віри, Андрій помітив якийсь дивний лист
Андрій не впізнавав свою дружину – що з нею таке відбувається, він ніяк не розумів. Вони були разом уже сімнадцять років, і всі ці роки нічого такого не спостерігалося – вона завжди була доброю і розуміючою, не скандалила і нічого…
Read More
— Ви — пережиток минулого! Вам пора на смітник! — вигукнув мені юний начальник. За хвилину він був готовий крізь землю провалитися від моєї відповіді!… Хочу сьогодні розповісти вам одну історію, яка трапилася не так давно, але яку я, мабуть, не забуду ніколи.
Хочу сьогодні розповісти вам одну історію, яка трапилася не так давно, але яку я, мабуть, не забуду ніколи. Це історія про те, як іноді один-єдиний вчинок, зроблений з холодною головою, може прозвучати гучніше за найшаленіші крики. Отже, уявіть собі картину:…
Read More