Ми з дружиною прожили довге сімейне життя, виростили гарного сина. А тепер, коли мені шістдесят років, а дружині – п’ятдесят сім, я зрозумів, що ми стали чужими людьми. Я планую розлучитися з нею та одружитися з сусідкою.  Думаєте, що я такий кабель та зрадник?! А ось і ні, саме поведінка жінки підштовхнула мене на такий крок! Про причину читайте в коментарі, я там все детально розписав! Тому сподіваюся, що ви не будете мене засуджувати, а підтримаєте!

Ми з дружиною прожили довге сімейне життя, виростили гарного сина. А тепер, коли мені шістдесят років, а дружині – п’ятдесят сім, я зрозумів, що ми стали чужими людьми. Я планую розлучитися з нею та одружитися з сусідкою. Думаєте, що я такий кабель та зрадник?! А ось і ні, саме поведінка жінки підштовхнула мене на такий крок! Про причину читайте в коментарі, я там все детально розписав! Тому сподіваюся, що ви не будете мене засуджувати, а підтримаєте!

Ми з дружиною прожили довге сімейне життя, виростили гарного сина. А тепер, коли мені шістдесят років, а дружині – п’ятдесят сім, я зрозумів, що ми стали чужими людьми. Я планую розлучитися з нею та одружитися з сусідкою. Я ніколи не…

Read More
– Мамо, не ходи в школу! Вона сказала, що мститись буде! – Цьогоріч я свою доньку Катю не впізнаю. Вона завжди дуже відповідальною була, відмінницею. Та зараз все змінилось. А все через нову вчительку алгебри і геометрії, котра приїхала з Харкова. Коли я дізналась, що вона робить на уроках – не повірила.

– Мамо, не ходи в школу! Вона сказала, що мститись буде! – Цьогоріч я свою доньку Катю не впізнаю. Вона завжди дуже відповідальною була, відмінницею. Та зараз все змінилось. А все через нову вчительку алгебри і геометрії, котра приїхала з Харкова. Коли я дізналась, що вона робить на уроках – не повірила.

Моя донька Катя навчається в 9 класі. Вона дуже старанна і відповідальна дитина. Та останнім часом в школі їй зовсім не просто. Днями прийшла вся заплакана: – Доню, що трапилось! – З алгеброю проблеми. Вчителька сказала, що я лінива і…

Read More
Я вже сама не хочу пускати чоловіка до батьків у село. Бо щоразу повертається з порожніми руками та гаманцем. Ні банки огірків, ні молока чи бодай 1 яєчка – нічого не дають.  Зате гроші просять так жалісливо! І от нещодавно приїхав Денис, бачу, що засмучений – Слухай, тут мама дещо просила.. Коли почула, що задумала свекруха – то так розлютилася! Вже геть страх втратили чи що?!

Я вже сама не хочу пускати чоловіка до батьків у село. Бо щоразу повертається з порожніми руками та гаманцем. Ні банки огірків, ні молока чи бодай 1 яєчка – нічого не дають. Зате гроші просять так жалісливо! І от нещодавно приїхав Денис, бачу, що засмучений – Слухай, тут мама дещо просила.. Коли почула, що задумала свекруха – то так розлютилася! Вже геть страх втратили чи що?!

Свекри – вічні прохачі. От просто не проходить і пів року, щоб їм щось не треба було. То дах тече – дайте гроші на шифер. То в сараї дошки погнили – треба нові. То корову продавати не хочуть, бо молоко…

Read More
Ірині вже 60, але на свій вік вона ніколи не виглядала. Збереглася добре. Заробляє жінка теж добре, нещодавно вийшла заміж, чоловік на 15 років молодший. Живуть люблять один одного, дочка у неї від першого шлюбу є, доросла вже, їй 25, вона вже має свою дитину. Ось, тільки останній робочий тиждень весь не свій приходить. – Ір, що з тобою? Удома щось трапилося? – Запитала її колега. – Вдома нічого. А ось я на nенсію збиралася, але походу до деkретного йду. Заваrітніла на старість років собі, та ще й двійнятами. Ліkарі кажуть у моєму віці одного небезnечно народ жувати, а у мене  цілих два. Одного доведеться при брати.

Ірині вже 60, але на свій вік вона ніколи не виглядала. Збереглася добре. Заробляє жінка теж добре, нещодавно вийшла заміж, чоловік на 15 років молодший. Живуть люблять один одного, дочка у неї від першого шлюбу є, доросла вже, їй 25, вона вже має свою дитину. Ось, тільки останній робочий тиждень весь не свій приходить. – Ір, що з тобою? Удома щось трапилося? – Запитала її колега. – Вдома нічого. А ось я на nенсію збиралася, але походу до деkретного йду. Заваrітніла на старість років собі, та ще й двійнятами. Ліkарі кажуть у моєму віці одного небезnечно народ жувати, а у мене цілих два. Одного доведеться при брати.

Ірині вже 60, але на свій вік вона ніколи не виглядала. Збереглася добре. Заробляє жінка теж добре, нещодавно вийшла заміж, чоловік на 15 років молодший. Живуть люблять один одного, дочка у неї від першого шлюбу є, доросла вже, їй 25,…

Read More
Інну, яка повернулася від батьків, не зустрів чоловіка. На вокзалі. Котрий уже раз. Щоразу знаходить відмовки. То робота, то термінова зустріч… Тридцятип’ятирічна сумна жінка стояла біля входу на вокзал. – Вам погано? – До неї підійшов чоловік років сорока. – Сумно. Чоловік не зустрів. – Не варто засмучуватися. Мало що йому могло перешkодити. – Сказав, що nогано почувається. – Ось бачите, нездужає. А давайте я вас підвезу. Мене звуть Антон . – А я Інна… – Сергію, чия це пудра і помада у нас у спальні? – А я звідки знаю. Я косметикою не користуюсь, – відмахнувся чоловік і вийшов на балкон. У цей час на його телефон надійшло повідомлення: “Любий, я в тебе залишили пудру та помаду. Твоя Тома!”.

Інну, яка повернулася від батьків, не зустрів чоловіка. На вокзалі. Котрий уже раз. Щоразу знаходить відмовки. То робота, то термінова зустріч… Тридцятип’ятирічна сумна жінка стояла біля входу на вокзал. – Вам погано? – До неї підійшов чоловік років сорока. – Сумно. Чоловік не зустрів. – Не варто засмучуватися. Мало що йому могло перешkодити. – Сказав, що nогано почувається. – Ось бачите, нездужає. А давайте я вас підвезу. Мене звуть Антон . – А я Інна… – Сергію, чия це пудра і помада у нас у спальні? – А я звідки знаю. Я косметикою не користуюсь, – відмахнувся чоловік і вийшов на балкон. У цей час на його телефон надійшло повідомлення: “Любий, я в тебе залишили пудру та помаду. Твоя Тома!”.

Інну, яка повернулася від батьків, не зустрів чоловіка. На вокзалі. Котрий уже раз. Щоразу знаходить відмовки. То робота, то термінова зустріч… Тридцятип’ятирічна сумна жінка стояла біля входу на вокзал. – Вам погано? – До неї підійшов чоловік років сорока. –…

Read More
– Сиди! Нас немає вдома! – спокійно вимовив Петро. – Так, дзвонять же! – Валя завмерла, підвівшись із дивана. – Нехай, – відповів Петро. – А якщо це хтось важливий? – запитала Валя. – Або у справі? – Субота, дванадцята, – вимовив Петро. – Ти нікого не кликала, я нікого не чекаю! Висновок? – Я тільки в вічко подивлюся! – пошепки промовила Валя. – Сядь! – у голосі була сталь. – Нас немає вдома! Хто б там не був, нехай топає назад! – А ти що, знаєш, хто там? – запитала Валя, – Припускаю, тому й кажу, щоб ти сіла і перед вікнами не миготіла! – Так, якщо це те, що я думаю, вони так просто не підуть! – сказала Валя і знизала плечима. – Це залежить від того, скільки ми не будемо відчиняти їм двері, – спокійно відповів Петро. – Рано чи пізно вони підуть. У будь-якому разі, ночувати в під’їзді вони не стануть. А нам із тобою нікуди не треба.

– Сиди! Нас немає вдома! – спокійно вимовив Петро. – Так, дзвонять же! – Валя завмерла, підвівшись із дивана. – Нехай, – відповів Петро. – А якщо це хтось важливий? – запитала Валя. – Або у справі? – Субота, дванадцята, – вимовив Петро. – Ти нікого не кликала, я нікого не чекаю! Висновок? – Я тільки в вічко подивлюся! – пошепки промовила Валя. – Сядь! – у голосі була сталь. – Нас немає вдома! Хто б там не був, нехай топає назад! – А ти що, знаєш, хто там? – запитала Валя, – Припускаю, тому й кажу, щоб ти сіла і перед вікнами не миготіла! – Так, якщо це те, що я думаю, вони так просто не підуть! – сказала Валя і знизала плечима. – Це залежить від того, скільки ми не будемо відчиняти їм двері, – спокійно відповів Петро. – Рано чи пізно вони підуть. У будь-якому разі, ночувати в під’їзді вони не стануть. А нам із тобою нікуди не треба.

– Сиди! Нас немає вдома! – спокійно вимовив Петро. – Так, дзвонять же! – Валя завмерла, підвівшись із дивана. – Нехай, – відповів Петро. – А якщо це хтось важливий? – запитала Валя. – Або у справі? – Субота, дванадцята,…

Read More
– Стривай! Ти отримуєш підвищення, і перше, що спадає тобі на думку, це розділити наші гроші? – Саме так, – Дмитро знизав плечима. – Я заробив, я й витрачаю. Ти заробила – ти витрачаєш. Справедливо ж?! – А мене підвищили! – Дмитро жбурнув портфель на диван з виглядом людини, що тільки-но підкорила Еверест. – Тепер я заступник начальника відділу. Зарплата – у півтора раза більша. Антоніна посміхнулася щиро, від душі. – Це чудово! – Вона підвелася, щоб обійняти чоловіка. – Вітаю. Серйозно, Дімо, ти заслужив. Він прийняв обійми якось розсіяно, вже думаючи про щось своє. Антоніна списала це на втому, шок від новини. Буває. Людині потрібен час, щоб переварити успіх. – Я тут подумав, – Дмитро вивільнився з її рук і попрямував до холодильника. – Нам потрібно переглянути фінансове питання. – У сенсі? – Роздільний бюджет. – Він дістав мінералку, сьорбнув не наливаючи.

– Стривай! Ти отримуєш підвищення, і перше, що спадає тобі на думку, це розділити наші гроші? – Саме так, – Дмитро знизав плечима. – Я заробив, я й витрачаю. Ти заробила – ти витрачаєш. Справедливо ж?! – А мене підвищили! – Дмитро жбурнув портфель на диван з виглядом людини, що тільки-но підкорила Еверест. – Тепер я заступник начальника відділу. Зарплата – у півтора раза більша. Антоніна посміхнулася щиро, від душі. – Це чудово! – Вона підвелася, щоб обійняти чоловіка. – Вітаю. Серйозно, Дімо, ти заслужив. Він прийняв обійми якось розсіяно, вже думаючи про щось своє. Антоніна списала це на втому, шок від новини. Буває. Людині потрібен час, щоб переварити успіх. – Я тут подумав, – Дмитро вивільнився з її рук і попрямував до холодильника. – Нам потрібно переглянути фінансове питання. – У сенсі? – Роздільний бюджет. – Він дістав мінералку, сьорбнув не наливаючи.

– А мене підвищили! – Дмитро жбурнув портфель на диван з виглядом людини, що тільки-но підкорила Еверест. – Тепер я заступник начальника відділу. Зарплата – у півтора раза більша. Антоніна посміхнулася щиро, від душі. – Це чудово! – Вона підвелася,…

Read More
Зазвичай сини приводять до батьківського дому дружину і невістку. Микола привів тільки дружину… Наступного ранку після весілля, коли батьки чоловіка мили на кухні посуд, туди зайшла невістка. – Поки ваш син Микола спить, – сказала вона, – хочу поговорити з вами… Свекруха витерла руки і насторожено сіла на стілець. – Слухаємо тебе, донечко, – сказала вона, забираючи у чоловіка рушник, яким він витирав вимитий посуд.–– Вам, напевно, Микола сказав, що я з дитбудинку, – почала невістка. – Я ніколи і нікого в житті не називала «мамою» і «татом»… Тому і вас буду називати Ольга Семенівна і Петро Андрійович…

Зазвичай сини приводять до батьківського дому дружину і невістку. Микола привів тільки дружину… Наступного ранку після весілля, коли батьки чоловіка мили на кухні посуд, туди зайшла невістка. – Поки ваш син Микола спить, – сказала вона, – хочу поговорити з вами… Свекруха витерла руки і насторожено сіла на стілець. – Слухаємо тебе, донечко, – сказала вона, забираючи у чоловіка рушник, яким він витирав вимитий посуд.–– Вам, напевно, Микола сказав, що я з дитбудинку, – почала невістка. – Я ніколи і нікого в житті не називала «мамою» і «татом»… Тому і вас буду називати Ольга Семенівна і Петро Андрійович…

Зазвичай сини приводять до батьківського дому дружину і невістку. Микола привів тільки дружину… Наступного ранку після весілля, коли батьки чоловіка мили на кухні посуд, туди зайшла невістка. – Поки ваш син Микола спить, – сказала вона, – хочу поговорити з…

Read More
Схибив, коханий, – сам, все сам…– Цього разу сам своїх гостей і годуй, і обслуговуй! – Заявила дружина. Ти що думав, я минулого разу жартувала? Дорогою з роботи Соня заїхала в крамницю та забрала з дитячого садка шестирічного Савелія. Опинившись удома, вона одразу почала готувати вечерю. Вони вже місяць жили у новому будинку – купили його, продавши дві однокімнатні квартири: Софіїну, в якій жили до цього, і ту, яку отримав у спадок Матвій. На ремонт узяли кредит. Не хотілося зв’язуватися з банком, але тепер все в будинку влаштовано так, як вони побажали.

Схибив, коханий, – сам, все сам…– Цього разу сам своїх гостей і годуй, і обслуговуй! – Заявила дружина. Ти що думав, я минулого разу жартувала? Дорогою з роботи Соня заїхала в крамницю та забрала з дитячого садка шестирічного Савелія. Опинившись удома, вона одразу почала готувати вечерю. Вони вже місяць жили у новому будинку – купили його, продавши дві однокімнатні квартири: Софіїну, в якій жили до цього, і ту, яку отримав у спадок Матвій. На ремонт узяли кредит. Не хотілося зв’язуватися з банком, але тепер все в будинку влаштовано так, як вони побажали.

Дорогою з роботи Соня заїхала в крамницю та забрала з дитячого садка шестирічного Савелія. Опинившись удома, вона одразу почала готувати вечерю. Вони вже місяць жили у новому будинку – купили його, продавши дві однокімнатні квартири: Софіїну, в якій жили до…

Read More
Бідний батько подарував дочці на весілля звичайний конверт… багаті родичі нареченого почали сміятись над таким «щедрим» подарункомДочка відчинила конверт.. прочитала… — і мовчки передала його нареченому. Побачивши… наречений зблід і повільно опустився на стілець…

Бідний батько подарував дочці на весілля звичайний конверт… багаті родичі нареченого почали сміятись над таким «щедрим» подарункомДочка відчинила конверт.. прочитала… — і мовчки передала його нареченому. Побачивши… наречений зблід і повільно опустився на стілець…

Весілля грали у найдорожчому ресторані району. Великий зал, білі скатертини, живі квіти, музика. Все виглядало багато і шикарно. Рідні нареченого сиділи майже по всьому залу — впевнені люди в дорогих костюмах, голосно сміялися, піднімали келихи, почували себе господарями свята. З…

Read More
error: Content is protected !!